Архів категорії: Професійна підготовка

Міністерство освіти і науки України затвердило Типову освітню програму профільної середньої освіти за професійним спрямуванням, яка почне впроваджуватися з 1 вересня 2027 року для учнів 10-х класів. Новація дозволить старшокласникам самостійно обирати між академічним напрямом та навчанням за професійним спрямуванням, що гармонійно поєднує здобуття повної загальної середньої освіти з опануванням реальних практичних навичок. Програма пропонує вибір серед десяти профілів, зокрема аграрного, будівельного, транспортно-логістичного, інженерно-технологічного, медичного, ІТ, бізнес та адміністрування, освітньо-гуманітарного, гостинності та організації подій, а також послуг краси та дизайну. Навчальний процес триватиме три роки та охоплюватиме 180 кредитів ЄКТС аудиторного та самостійного навчання. Після успішного завершення курсу випускники отримають свідоцтво про повну загальну середню освіту та зможуть підтвердити професійну кваліфікацію через кваліфікаційні центри. Це дасть змогу випускникам самостійно визначати подальший шлях: продовжувати навчання в закладах професійної, фахової передвищої чи вищої освіти або розпочати кар’єру за обраним напрямом.

Ознайомитися з деталями можна на офіційному сайті МОН: https://mon.gov.ua/news/mon-zatverdylo-typovu-osvitniu-prohramu-profilnoi-serednoi-osvity-za-profesiinym-spriamuvanniam

5 травня 2026 року в НМЦ ПТО в Одеській області відбулося засідання методичної секції службовців у форматі вебінару та практичного тренінгу.

Модератором зустрічі виступила Морозова Олена Григорівна, методистка кабінету професійної підготовки.

Подія була присвячена темі «Професійна освіта та компетентності службовця XXI століття: доброчесність, цифрова грамотність і сучасні технології», яка сьогодні визначає якість підготовки сучасного фахівця та розвиток професійної освіти.

Першою виступила Юлія Анатоліївна Цебинога, майстер виробничого навчання та викладач ВП «Об’єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету “Одеська юридична академія”». Вона поділилася власним досвідом застосування штучного інтелекту в освітньому процесі, окресливши можливості, ризики та практичні аспекти впровадження цифрових інструментів у роботу викладача.

Дуже змістовним і насиченим став виступ Анастасії Романівни Дзюбак, майстра виробничого навчання ВСП Чорноморського морського фахового коледжу Одеського національного морського університету. Вона ґрунтовно й доступно розкрила тему плагіату та академічної доброчесності: пояснила природу та різновиди порушень, продемонструвала роботу сучасних антиплагіатних сервісів, показала реальні приклади перевірок, звернула увагу на типові помилки здобувачів освіти та поділилася добіркою корисних ресурсів. Її виступ став важливим орієнтиром для педагогів, які прагнуть забезпечити чесність і якість освітнього процесу.

Після цього Оксана Вікторівна Вдовиченко, викладач і майстер виробничого навчання ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти», представила можливості використання штучного інтелекту для розвитку, оптимізації та інновацій у закладах професійної освіти. Вона показала, як цифрові інструменти можуть допомагати викладачам у створенні навчальних матеріалів, підготовці завдань, візуалізації тем та організації щоденної роботи.

У межах вебінару учасникам було запропоновано практичний огляд інструментів, які можуть підтримати педагогів у питаннях академічної доброчесності та цифрової трансформації навчання. На прикладах, продемонстрованих Анастасією Дзюбак та Оксаною Вдовиченко, учасники мали можливість побачити, як працюють антиплагіатні сервіси, а також як інструменти штучного інтелекту можуть допомагати у створенні навчальних матеріалів, тестів, візуалізацій та інших елементів освітнього процесу.

Педагоги активно ставили запитання, обговорювали можливості застосування інструментів у своїй роботі та ділилися власними спостереженнями.

Захід пройшов у теплій, професійній та динамічній атмосфері, об’єднавши викладачів і майстрів виробничого навчання з різних закладів освіти.

Учасники відзначили актуальність теми, практичність матеріалів і важливість розвитку цифрових компетентностей у відповідь на сучасні технологічні виклики.

НМЦ ПТО в Одеській області щиро дякує Юлії Цебинозі, Анастасії Дзюбак та Оксані Вдовиченко за професійні, змістовні та корисні виступи, а також усім небайдужим учасникам, які долучилися до обговорення та підтримали спільну роботу над удосконаленням освітнього процесу.

Матеріали ТУТ

23 квітня 2026 року у ВПУ № 41 м. Тульчин відбулося чергове засідання робочої групи з розроблення освітньої програми за професією «Робітник фермерського господарства» в межах проєкту «Модернізація програм для кращої професійної освіти», що є складовою проєкту Skills4Recovery, який впроваджується GIZ.

Модерацію та експертний супровід зустрічі забезпечили експертка з методичного супроводу проєкту Катерина Мірошніченко й методистка НМЦ ПТО в Одеській області, експертка проєкту Олена Морозова.

Географія учасників була надзвичайно широкою: до обговорення долучилися представники агробізнесу та закладів професійної освіти з Володимира (Волинська обл.), Хмельницького, Кодими (Одеська обл.) та інших регіонів.

Обговорення в Тульчині виявилося насиченим і змістовним. Учасники з різних регіонів України зійшлися в думці, що сучасний робітник фермерського господарства має володіти значно ширшим спектром компетентностей, ніж це передбачали попередні програми.

Дискусія щодо структури підготовки була емоційною, але конструктивною: фахівці з агробізнесу та педагоги спільно аналізували назву та поділ програми на модулі, визначали, скільки годин необхідно приділити кожному модулю, як збалансувати теоретичну та практичну частини, і яким чином забезпечити відповідність програми реальним потребам фермерських господарств.

Окремим блоком учасники розглянули питання цифровізації агросектору. Йшлося про використання ІТ-рішень у моніторингу полів, управлінні технікою, плануванні виробничих процесів та екологічному контролі.

Роботодавці наголосили, що ці навички стають базовими для сучасного працівника, і запропонували включити їх до змісту кількох модулів.

Не менш активним було обговорення варіативної частини програми. Представники агробізнесу поділилися власним досвідом і запропонували низку тем, які враховують не тільки регіональні особливості господарств, а й реальні потреби ринку – додаткові кваліфікації та можливості роботи з сучасною технікою. Саме ці пропозиції ляжуть в основу оновлених вільнообраних компонентів.

Учасники домовилися продовжити роботу над деталізацією змісту програми та підготувати конкретні доповнення, які стануть наступним кроком у створенні сучасної, практикоорієнтованої підготовки для аграрної сфери.

22 квітня 2026 року на базі Київського професійного коледжу цивільного будівництва відбулася ключова зустріч робочої групи з оновлення освітньої програми за професією «Озеленювач». Захід проходив у межах проєкту «Модернізація програм для кращої професійної освіти», що є складовою проєкту Skills4Recovery, який впроваджується GIZ.

У роботі групи взяли участь керівник проєкту Родіон Колишко, експертка з методичного супроводу проєкту Катерина Мірошніченко, а також представники Київського професійного коледжу цивільного будівництва та роботодавці м. Києва.

До фахової дискусії онлайн долучилися представники бізнесу та освітяни з інших регіонів України – зокрема з Кривого Рогу та Харкова.

Модераторкою засідання робочої групи була методистка НМЦ ПТО в Одеській області та експертка проєкту Олена Морозова.

Під час зустрічі розгорнулася змістовна й динамічна дискусія щодо того, якими мають бути сучасні компетентності озеленювача в умовах післявоєнної відбудови та переходу до екологічно орієнтованих практик.

Роботодавці наголосили, що сьогодні професія потребує не лише традиційних навичок догляду за зеленими насадженнями, а й уміння працювати з цифровими інструментами – від планування територій у спеціалізованих програмах до використання технологій моніторингу стану рослин.

Особливо жваво учасники обговорювали структуру освітньої програми: логіку побудови модулів, їхню послідовність та оптимальний розподіл годин. Значну увагу приділили й мікрокваліфікаціям, які мають стати інструментом швидкого реагування на потреби ринку праці.

Представники бізнесу активно долучилися до формування переліку вільнообраних компонентів, пропонуючи теми, що допоможуть майбутнім фахівцям бути конкурентними та готовими до реальних виробничих викликів.

Завершилася зустріч визначенням подальших кроків: учасники отримали завдання доопрацювати свої пропозиції та подати їх для фіналізації змісту оновленої освітньої програми.

16 квітня 2026 року відбулося друге засідання робочої групи з розроблення освітньої
програми «Агент з постачання», що реалізується в межах проєкту GIZ «Модернізація навчальних програм для кращої професійної освіти».

Модераторкою заходу виступила Морозова Олена, методистка НМЦ ПТО в Одеській області. У засіданні взяли участь представники закладів професійної освіти та роботодавці, зокрема:

• педагогічні працівники Чорноморського морського фахового коледжу ОНМУ;
• представники підприємств малого та середнього бізнесу Одеської області;
• освітяни та роботодавці з м. Київ (онлайн).

Під час зустрічі учасники продовжили системну роботу над створенням сучасної освітньої програми, орієнтованої на реальні потреби ринку праці. Основну увагу було зосереджено на узгодженні структури програми відповідно до вимог законодавства, зокрема статті 15 Закону України «Про професійну освіту».

У ході засідання опрацьовано:

• відповідність освітньої програми кваліфікаційній характеристиці професії;
• узгодження змісту з вимогами 4 рівня Національної рамки кваліфікацій, з акцентом на розвиток навичок прийняття рішень, наставництва та елементів  управління;
• інтеграцію цифрових та «зелених» навичок.

Окрему увагу приділено формуванню модульної структури програми. Запропоновані модулі охоплюють ключові процеси професійної діяльності: організацію праці, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, складський облік та супровід вантажів. Також обговорювалася доцільність впровадження стартового цифрового модуля.

У межах роботи розглянуто можливі мікрокваліфікації – «закупівельник», «комірник» та «експедитор» – як інструмент гнучкої побудови освітньої траєкторії здобувачів освіти.

За підсумками засідання учасники отримали завдання для подальшої роботи, зокрема щодо формулювання результатів навчання та розроблення освітніх компонентів.

Робота над програмою триває. Наразі трудові функції вже узгоджено, структура модулів перебуває на завершальному етапі погодження. Наступним кроком стане деталізація змісту навчання на основі напрацьованих пропозицій.

Організатори дякують усім учасникам за активну участь, професійність і конструктивний діалог, що сприяє створенню якісної та сучасної освітньої програми.